| Original | Translation |
|---|---|
| Акт І | |
| Іду захищати. Державу. Народ. Страшно? Страшно. Але так, мабуть, вірно. "Якщо не я то хто?" та "йду проти ворога". | |
| Зіткнення з армією, відкритий перелам верхніх надій та ідей. Але щось ще залишається. | |
| Перший Донбас. Перша ротація. Все вперше. | |
| "Я тут за людей, за народ". | “Chapter I |
| I am going to defend. The state. The people. Scared? Scared. But this is probably the right thing. "If not me, then who?" and "I go against the enemy". | |
| A clash with the army, an open fracture of upper hopes and ideas. But something still remains. | |
| First Donbas. First rotation. Everything is for the first time. | |
| “I am here for the people, for the people.” | |
| "Ви повинні жити краще життя" та "за вас, за ваше ліпше життя ми і боремось", "щоб ви не знали що таке війна". Сподівання на розуміння. | |
| Акт ІІ | |
| Перші непорозуміння. Далекі від війни. "Вам за це платять" та "економічний фронт". Терпляче пояснюєш (а звідки сили на це?). Дивуєшся. | “You should live you best life" and “it's your better life we are fighting for”, “so that you don't know what war is”. Hoping for understanding. |
| Chapter II | |
| First misunderstandings. They are from war. “You get paid for it” and “economic front”. You explain patiently (and where do you get the strength for that?). You get surprised. | |
| Дивуєшся, бо все те, що випалює душу піхоти в окопах - багато хто сприймає як належне. | |
| Армійський цинізм, лицемірство та байдужість. "Ви тут жетони". "Мені ще один бат приженуть, мені похуй". | |
| Ще й ці "Повєсткі Кієв" та "я не готовий/не створений воювати". | |
| А може - до біса все, а? | You get surprised, because all that burns the soul of the infantry in the trenches - many people take it for granted. |
| The army cynicism, hypocrisy and indifference. “You are exchangeable tokens here.”. “They will send me anoter battalion, I don't give a fuck.” | |
| Also these "Kiev draft notices" and “I am not ready/wasn't made to fight”. | |
| Maybe - fuck all of this, huh?” | |
| Нема сил. Вже не пояснюєш. Максимум - гориш емоційно, на цьому і живеш. | |
| Хочеться волати "невже не бачите? Невже не розумієте?". Звісно не розуміють. І не зрозуміють. А мають розуміти? | |
| Таки йде все до біса, але є нюанс - мовчки збираєшся на ще одну ротацію. Залишаєтсья ще менше. | “Sick and tired of this. You don't explain anymore. As maximum - you burn emotionally, that's what you live on. |
| I want to shout “don't you see? Don't you understand?” Of course they don't understand. And they won't understand. Should they understand? | |
| Fuck all of this, but there is a nuance - you are silently getting ready for another rotation. There is less and less time.” | |
| Акт ІІІ | |
| … | Chapter III |
| ... |
Альона ꑭ Шевченко (🇺🇦,🇺🇦) on Twitter